Я сьогодні прийду на гостину. Залишу присутніми лиш помисли й тугу. Я сьогодні прийду на гостину туди, де колись був діалог та чекали з дороги. Прийду знайомим шляхом і знайомим словом. Весні можна розбудити свідомість та єдину забуту і втомлену часом вину.
Можна сьогодні побути люблячою донькою чи норовливим сином? А, може, сестрою чи єдиним братом? Можна тихенько я присяду спокоєм та мирною згадкою біля рідного імені? Вибачу і вимолю час. Попрошу зустрічі, якій не відбутися? Я відбудуся не в часі. Він вже не важливий. Відбудуся в розумінні любові. В необхідності та потребі чекати на зустріч.
Серце живе, коли нас чекають. Нас чекатимуть і там. Дорогі та найрідніші. Нам потрібно чекати, щоб відчувати Любов.
Переглядів: (86)