Свій співочий вклад в святкову Літургію до дня Різдва Христового внесли також юні учасники нашого хору “Фіміам”. Іноді долаючи бажання присісти відпочити або поспілкуватися, співаки дитячого хору з щирим серцем і розумінням важливості їхньої співочої молитви дисципліновано звикають до відповідальної,…
Дитячо-юнацький хор “Фіміам” традиційно на святковому заході місцевої бібліотеки прославляє Різдво Христове веселими колядками! Христос ся рождає! Нехай щира коляда лунає! Переглядів: (255)
Сходить зірка над світом. Вона повідає про найбільше диво. Трепетне та непідвладне часу. Без орденів та титулів. Без голосних зізнань та розсипу метафор. Диво всередині та зсередини. Там, де серце вміщає все: щиру сльозу, дружнє “дякую”, родинне “люблю”. Диво там,…
З кожним життєвим роком припиняєш претендувати на світ. Світ креслить безліч полів для бою. Найсуворіше з них – твоє серце. Не важливо: материнське, дружнє, розбите чи готове розділити всі радощі. Воно – воїн та захисник водночас. Твоє серце – твій…
Ми знову прийшли на зустріч. Зустріч, якій не відбутися в нашій осені, але жити у вічній пам’яті. Свіча часу знову горить. Яскраво і терпляче. Там знову чекають, тут потребують молитовного діалогу. Свіча імен, миттєвостей, життєвих проміжків, які ще не відпускають.…
Моя найближча пристань і рятівний берег, коли серце збилося з дороги. Моя надія, коли втрачені всі слова. Мій світанок, коли нескінченною здається душевна ніч. Я сьогодні – останній подорожній, який збився зі шляху. Там, де прокидається серце, очі знаходять Твій…
Бути голосом – це про мужність. Не треба зброї, зайве військо, коли боротьба належить лише тобі. Важливий кожен крок і кожне слово. Йти наодинці надважко, знаходячи компроміс з собою. Голосом можна мовчати. Не від безсилля, а усвідомлення себе нового. Голосом…
Я сьогодні прийду на гостину. Залишу присутніми лиш помисли й тугу. Я сьогодні прийду на гостину туди, де колись був діалог та чекали з дороги. Прийду знайомим шляхом і знайомим словом. Весні можна розбудити свідомість та єдину забуту і втомлену…
Сьогодні низько повисли хмари. І кряче чорний ворон десь про смерть. Не дихає природа. Відверто мовчить. В Суботній темряві вмирає Життя. Є якась глибинна загадка в чорному. Прозорому в своєму наповненні та безкомпромісному по суті. Колір смерті, відчаю, безвиході. Життя…
Світ давно покинув рамки стандартів та норм. Навздогін за ідеальним зовнішнім, блиском з рутинним стереотипом типовості та схожості. В топі тіло і матерія. Не встигає душа, чистота та справжність. Відстає неідеальний розум. Ми перестали чути себе. Які ми є, якими…