Сьогодні низько повисли хмари. І кряче чорний ворон десь про смерть. Не дихає природа. Відверто мовчить. В Суботній темряві вмирає Життя. Є якась глибинна загадка в чорному. Прозорому в своєму наповненні та безкомпромісному по суті. Колір смерті, відчаю, безвиході. Життя і руху далі?
На висоті Голгофського хреста темрява не завадила пробитися душевному світлу. Бути світанку. У підніжжя – несамовитість натовпу, на благословенній висоті, яку боїться людський погляд, – душевна свобода. “Пом’яни мене, Господи, в Царстві Твоїм”, – початок людського покаяння. Гірка спокута сьогодні – корисні ліки для душі завтра. Воскресіння обов’язково прийде зі світанком. Незавершена справа, недомовлене слово, але спрагла до зустрічі душа.
Воскресіння – це про тебе. Воскресіння – це про душу. Готову прийняти Бога. Готову поділитися та розділити Любов.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Переглядів: (96)