Скільки шляху треба здолати, щоб почути «прости»? Скільки знайти сил, щоб сказати «прости»? Це про вибір, крок, смирення, боротьбу. Про важливість та можливість почути іншого. За мить до великої тиші відпусти усі слова, нехай затихне зовнішній хаос. Коли ми мовчимо…
Встигни сьогодні до ясел Бога-немовляти! Ще так спокійно Йому на Материнських руках. Ще таке милосердне людське слово і так далеко терновий вінець. Волхви вже в дорозі. Тій, що ми проходимо щороку. Кожен винятковим, але єдиним шляхом. Шляхом до простоти та…
Те, про що ми мовчимо – варте тисячі слів, відстаней та діалогів. Найчастіше – непочутих, далеких, без відповіді. Сьогоднішня доросла ще іноді озирається на вчорашню дитину. Туди, де знайомі слова, де відстань без часу. Він часто приносить спогад про дитинство.…
Його не можна втратити, не можна віддати чи взяти в борг. Його можна смиренно нести, проживаючи і переживаючи. Хресна дорога – виняткова для кожного, хто йде, падає, мовчить, шукає, зупинився. Хресна дорога з ним не припиняється ні на мить. Щоб…
Ніхто не готує до тиші, коли зачиняються двері. На місці порожнечі розквітають квіти любові. Ми кличемо Їі, коли болить. Коли світ та ми проти себе. Ми кличемо Її, коли серце в сонці, а радість тиха. Ми кличемо маму. Є…
Вони були світлом. Ототожнення різного в єдиній вірі та безумовній любові до Творця. Нести силу слова, щоб говорило серце. Сповідувати працю, щоб бачити її мудрі плоди. Любити і шукати, щоб віра жила і до сьогодні. Між ними і нами –…
Ми проходимо цей шлях разом. Від нерозуміння, зради, зречення до прощення та любові. Назустріч один одному. Розумом та серцем. Від найтемнішої ночі до світанку. Від глибокої скорботи до всеобіймаючої радості. Я з Тобою, Господи! Я знову йду цей шлях з…
Памʼятаєш відчуття, коли повертаєшся додому? До автоматизму доведені рухи, наперед обдумані дії та слова. Ти вже на порозі. Перш, ніж ти увійдеш, глибоко та серйозно зазирни до себе. Я з Тобою, Господи? Як говорити про прощення? У нього висока ціна…
У довгі засніжені ночі, біліші дня, Різдво нашіптує казку. Я заберу його з собою, можна? У свою сердечну валізу, сховаю від лиха та біди. До наступного року, до наступного моменту, щоб відчути, як це – бути щасливою. У Різдва знайомі…
Різдво не має кордонів. Різдво – не біг наввипередки. Різдво – про довгу і звивисту дорогу до себе, коли заспокоюється серце. Різдво- про тишу, яка прокричала правдою на весь світ. Моє серце знову сьогодні повертається додому. Знайомим шляхом, з рідними…