По мірі сердечної чистоти та духовного самопізнання приходить повнота присутності Духа Святого. Душа завжди прагне зустрічі з Богом. Будучи храмом Духа Божого, плекає почуття милосердя та щедрості серця. Благодать Його духовних плодів не забариться – щедро, частіше авансом, наповниться душа Любов’ю. Він є Свята Трійця, Він же – Любов. Бог – є Любов завжди. До того, як народилося слово, до того, коли вщухнуть останні протиріччя.
Душа народжує думку. Їй, в силу потрібності чи необхідності, властиво стати зброєю – словом. Оберігати, мирити, заспокоювати або ж заздрити чи суперечити – воно стане визначальним y життєвих кроках. Єдність та абсолют – запорука справжності, Любові. Така Триєдиність спонукає душу бути в пошуку спасительної благодаті в Трьох іпостасях Єдиного Бога. Така благодать стане відчутною, коли душа забажає стати ближчою до Нього.
Переглядів: (94)