Навчи нас, Боже, любити! Так, щоб не заздрити, не зловтішатися, не гніватися. Так, щоб бачити в ближньому Твоє творіння і Твою подобу. Але ми судимо, дратуємося, лукавимо. Ми не вміємо любити. Суєта, ніби туман, заполоняє все навкруги. І ми не помічаємо поряд серця, яке б’ється біля нас. Воно вчить нас любити і отримати ще один шанс. Люблячи один одного, ми вчимося любити Творця.
Двері серця кожного сьогодні відчинені для покаяння. І темний колір не затьмарює очікування найголовнішої Радості. Душа стоїть на колінах в молитві. І нехай серце буде далеким від метушні, а вуста і думки – від осудження та скверни. Такий піст буде угодним Богу. Такий піст буде християнським, підкріплений добрими справами та милосердям. Немає місцю словам “пізно” і “не зараз”. Час для духовної боротьби та далекої дороги настав. Розгорнуті руки Прощення чекають каяття кожного.
Точка відліку починається з кожного з нас. Такою потрібною стає внутрішня “пустеля”, куди час від часу потрібно втікати. Нехай там немає каравану, відсутні бархани та пісок, однак, там завжди чекає зустріч з самим собою. Пустеля Біблії – пункт зупинки кожного, хто шукає внутрішньої тиші.
Височіє далечінню людська “Голгофа”. Ще важчий хрест на плечах. І треба дійти і донести життєве древо. І як доречно згадати про Прощену неділю. Мовчазний супутник пильно зазирне в очі і запитає, чи не затаїлась в серці давня образа, чи не злукавив, коли чекали правди, чи не гнівався на найближчих? І лікує серце тих, хто впевнено крокує до Пасхи. Хто сміливо змінив себе і здолав далеку дорогу. Возрадується душа тих, хто до останньої краплини поглинув благодатну тишу Великої седмиці і на власному досвіді зрозумів ціну кожного кроку.,
“Благословен, грядий…”, – радіє натовп, зустрічаючи Царя. Дорога в один кінець розпочалася. Той самий натовп невдовзі розпинатиме Його і серце Богоматері. Стануть зрадниками вірні друзі і буде приготовлена Вечеря, яка ознаменує найбільшу жертву. Безсмертним стане тіло, яке страждало за всіх та кров, яка пролилася на відпущення гріхів. Великий Учитель, а став служити учням; Творець, а служитиме своєму творінню. Любов і віра у людську душу переможе заздалегідь передбачені зраду, приниження та жорстокі муки.
Світ сколихнеться і змовкнуть пліткуючі вуста. Прокинеться сонний Єрусалим. Воскрес Єдиний Цар і Бог. Розірве нічну тишу величне “Христос Воскрес! Воіcтину Воскрес!”.
Радісна подія об’єднала чисельних прихожан Петро – Павлівського храму на святковому Богослужінні. Святкова атмосфера, ошатні кошики із запашними пасками та мальовничими крашанками складуть єдину і цілісну картину довгоочікуваного свята. І храм з його багаточисельними парафіянами готовий впустити Воскреслого Господа до свого серця.
Розпочалася полуношниця. Після хресного ходу, коли нічна тиша сколихнулася переможним “Христос Воскрес! Воістину Воскрес”, була відслужена утреня та розпочалася Святкова Пасхальна Літургія. Молитовного настрою додавали святкові піснеспіви “Христос Воскрес!” різними мовами у виконанні приходського хору. Особливо велично звучало читання Євангелія декількома мовами священиками та дияконами храму. Після завершення святкового богослужіння розпочався хресний хід, священики освятили принесені паски та крашанки.
Усі бажаючі мали змогу пожертвувати окремо принесені паски, крашанки, солодощі ув’язненим місцевого слідчого ізолятора.
Христос Воcкрес! Воіcтину Воскрес! Нехай пасхальна радість не омине нікого, а з нею прийдуть спокій та душевний мир. Зичимо усім Божої благодаті, сімейного затишку та всіляких гараздів.
Переглядів: (296)