Душа не може не відгукнутися на пробудження весни. Її розквіт бачиш після вщухання монотонного дощу, зникнення бруду і пилу. Прихід Світлового Христового Воскресіння чимось схожий на народження весни. Тільки очищення потребуватиме душа. Скинувши клубок образ, накопиченого гніву, ліні, вона неодмінно захоче прокинутись. Цьому передуватиме довга і важка дорога до себе. Складний шлях попереду: постовий, скорботний. Хтось переборе (хоча й не відразу) в собі духовну ”втому” і дійде до фініша. Хтось зупиниться на півдорозі, усвідомивши непосильність дистанції, а хтось просто стане осторонь як глядач.
“…И видят свет у царских врат,
И черный плат, и свечек ряд,
Заплаканные лица —
И вдруг навстречу крестный ход
Выходит с плащаницей,
И две березы у ворот
Должны посторониться…” (Борис Пастернак)
Молитовна тиша, великопістні піснеспіви, мовчазні погляди закликають до покаяння. Прощення неможливе без цього. Усвідомлення і боротьба з душевними недугами, свобода від самого себе, народження в серці любові до ближнього полегшить торування шляху. Дистанція обов’язково закінчиться, вичерпаються сили, змовкнуть перед Великим вуста. І в повній німій тиші, з трепетним очікуванням душа неодмінно зустріне Новий День.
Відчуття радості, народження нового переповнювало вірян, які прийшли зустріти Світле Христове Воскресіння у Петро-Павлівський храм. Розпочалася церковна служба з читання Діянь Святих Апостолів одним з прихожан храму. Полуношницю з читанням канону перед Плащаницею здійснював настоятель храму – протоієрей Димитрій Задорожний. Таїнство сповіді в цей час звершував отець Леонід Ізерський. Близько опівночі з піснеспіву “Воскресение Твое, Христе Спасе…” розпочався хресний хід навколо храму. “Да воскреснет Бог и расточатся врази Его…”, – сколихнуло нічну тишу. “Христос Воскрес”, – “Воістину Воскрес”, – звучало у відповідь. Розпочинається Пасхальна Божественна утреня, наповнена святковими Великодними піснеспівами. Різноманіттям мов лунає прославлення Воскреслого Бога. Приходський хор виконує Пасхальний Тропар ”Христос Воскрес із мертвих”, а диякон виголошує ектенії багатьма мовами світу. Церковнослов’янською, українською та російською мовами звучить Святе Євангеліє. В кінці літургії всі бажаючі приступили до Святого Причастя.
Неможливо не відчути присутність Бога. Він тут, серед нас. За другим хресним ходом відбулося освячення пасок. Мерехтіння свічок в нічній тиші додавали неабиякої святковості. Окрім пасхального кошика, принесеного на освячення прихожанами, була зібрана добровільна жертва у вигляді пасок, крашанок, солодощів, які по закінченні богослужіння були відправлені священниками до місцевого слідчого ізолятора.
Виявляється, радість – це теж праця. Іноді нелегка. Особливо, коли радієш щиро за ближнього. Вона повністю сумісна з посмішкою та слізьми. Від душі. Браття та сестри, давайте у ці світлі святкові дні відкриємо своє серце для любові та радості. І не лише за себе. Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Переглядів: (304)