Скільки почуттів здатне вмістити людське серце? Біль, співчуття, туга… Схожі почуття переповнювали всіх, хто прийшов попрощатися і провести в останню путь молодого воїна Дмитра Свідерського, життя якого трагічно обірвалося 6 квітня 2015 року.
Сотні людей прийшли віддати останню шану герою-земляку. Похоронну процесію очолив сонм Рівненського духовенства. Від самого дому до церкви труну несли на руках військові побратими загиблого. На паперті храму цю скорботну ходу зустрів керуючий Рівненською єпархією УПЦ, Високопреосвященніший Варфоломій, митрополит Рівненський і Острозький. Після звершення заупокійної літії Владика звернувся з словами співчуття до всіх присутніх. Покійного занесли в храм, де розпочалася Божественна Літургія Напередосвячених Дарів, яку звершували клірики Петро-Павлівського храму на Басівкуті – протоієреї Димитрій Задорожний та Леонід Ізерський. Після закінчення Літургії чин похорону очолив благочинний Рівненської округи протоієрей Валерій Капітанюк у співслужінні 10-ти священиків та двох протодияконів. Зворушливо звучали заупокійні піснеспіви у виконанні приходського хору та хору духовенства. Рідні, близькі, друзі і, всі, хто знав юнака, не соромлячись сліз, прощалися з героєм, несучи квіти. Після чого розпочався хресний хід на кладовище.
Відданий син, ніжно люблячий маму, скромний, та завжди усміхнений Дмитро, як ніхто, знав ціну дружбі та життю, неодноразово повторюючи: «Самі щасливі дні ще попереду». Церковний актив храму пам’ятає Дмитра як трудолюбивого хлопчину, який завжди відгукувався на прохання про допомогу, самовіддано працював, незважаючи на втому або пізній час, нехтуючи своїми інтересами.
Вихований в дусі патріотизму та вірності Батьківщині юнак, передовсім, був ревним воїном Христовим та православним християнином, служивши їй не один рік.
Нехай усугублена молитва за душу новопреставленного Димитрія допоможе йому наслідувати Царство Hебесне. Вічнa йому пам’ять!
Переглядів: (898)