Імена стали спогадами. Життя виблагало для них місце в пам’яті, серед думок та щоденної молитви. Вони не існують окремо. Ми даємо їм сили жити та існувати поза нашою присутністю. Ми даємо собі шанс згадувати.
Жодне дороге ім’я сьогодні не забуте. Свіча пам’яті горить для тих, кого вже не чекають, з ким не домовляються про зустріч, кому без відповіді залишають питання. Лелечі крила пам’яті видужать довгу відстань неприсутності та порожньої тиші. Поза нею вони живуть та линуть до нас знайомими рисами. Нашим спомином та згадкою.
Дорогі імена сьогодні з нами. Ми знову сьогодні згадаємо, знову забажаємо зустрічі.
Переглядів: (53)