Вона мала силу говорити правду, як і мала смирення бути незрозумілою, але почутою. Це – найвища міра святості. Тіло в немощах – в багатстві та Любові душа. Вона звикла до лютого морозу і дощу та не звикла до холоду людської душі.
У жіночій історії своє життя, свій присмак болі, своя глибина. Чоловічу суворість пом’якшує жіноча сльоза, чоловічу біль рятує жіноча, яка найчастіше мовчить. Людина сильніша за біль. Коли болить за іншого. Людське серце відкривається в болі. В болі не за себе. Її любов продовжила себе. Всю гіркоту та слабкість – в силу, фізичну неміч – в духовну перемогу. Її любові вистачило, щоб не стало місця ненависті, злості та заздрощам.
Близенько до Тебе сьогодні. Коли моя молитва йде сердечним шляхом.
Переглядів: (94)