12 травня Православна церква вшановує пам’ять великого подвижника та святого ХХ століття – преподобного Амфілохія Почаївського (1894-1971). 12 травня 2002 року в Почаївській Лаврі сталася видатна подія: зачислення до лику святих схиігумена Амфілохія. Під час прославлення в небі над Лаврою з’явилися хрести, складені хмарами. З нагоди вшанування пам´яті преподобного Амфілохія у нашому храмі була відслужена Божественна літургія. Її очолив ієромонах Павло, що завітав до нас з Нідерландів.
Амфілохій Почаївський (у миру Яків Варнавович Головатюк) народився 10 грудня 1894 року. Жив у багатодітній сім´ї, служив у Царській Армії, де виконував обов´язки фельдшера. У 1925 році був прийнятий послушником у Почаївську Лавру. В 1932 році за благословенням митрополита Варшавського та всієї Польщі Діонісія, Яків прийняв монастирський постриг з іменем Йосип. 1933 року був рукопокладений єпископом Антонієм в ієродиякона, а в 1936 році – в ієромонаха. Подвижник всього себе присвятив служінню Богу, отримав від Бога дар прозорливості та зцілення. Щоб не створювати незручності для братії через великий потік хворих, за благословенням намісника Лаври, оселився на монастирському кладовищі, де жив багато років. Зазнав гонінь, потрапив в психіатричну лікарню. Лише завдяки особистому клопотанню Світлани Аллілуєвої, дочки Сталіна, яку він у свій час зцілив від душевної хвороби, вдалося визволити старця з психлікарні. Отець Йосип повернувся до рідного села і оселився у родичів, де кожного дня служив Водосвятні молебні і зцілював хворих. Одного разу один з родичів вивіз старця за село до боліт, жорстоко побив і кинув у воду на призволяще. Його вдалося знайти та відвезти в Почаївську Лавру, де Отця в ту ж ніч постригли в схиму з іменем Амфілохій, на честь святителя Амфілохія Іппонійського, бо боялися, що не доживе до ранку. Помер 1 січня 1971 року. Коли через 31 рік була відкрита його могила, виявилося, що тіло священика було нетлінним.
Ранкова Божественна літургія у храмі пройшла урочисто, після неї був звершений хресний хід навколо храму. Під час своєї проповіді ієромонах Павло пригадав момент про хрести в небі над Лаврою в день зачислення до лику святих схиігумена Амфілохія і дав їм символічне тлумачення. Він порівняв їх з Божественними чеснотами: вірою, надією і любов´ю, які кожен християнин має прагнути примножувати у своєму серці. А саме: любов до Бога і до ближнього, віру у Воскреслого Бога і надію на життя вічне.
Ієромонах Павло народився у Польщі, закінчив Варшавську семінарію, і слідом за нею Християнську богословську академію. 2015 р. був рукопокладений і пострижений митрополитом Варшавським та усієї Польщі Саввою. На даний час служить у Нідерландах в м. Маастрихт і завершує написання докторської дисертації. Переклав акафіст преподобного Амфілохія Почаївського на польську, пише служби святим.
Ввечері молодіжка Петро-Павліського храму мала змогу зустрітися з ієромонахом Павлом та з ним поспілкуватися. Він розповідав багато цікавого з життя Православної церкви закордоном, ділився своїми враженнями від подорожі до м. Рівне, наголошував на тому, що не словами християнин має проповідувати про Бога, а своїм життям. Це була тепла і радісна зустріч, що залишиться у наших серцях світлим спогадом.
Переглядів: (437)