Вони ближче, ніж на іконі. Нас з Ними розділяють тисячоліття думок, поглядів, подій. Нас з ними об’єднує єдність неподільної, апостольської віри. Кому, як не першоверховним апостолам Петру та Павлу знати, яким клопітким та наполегливим є фізичний та розумовий труд. Плоди струджених рук та виплеканого в тиші слова однаково цінні перед очима Всевишнього. Глибинне проповідницьке слово відмикає серце того, хто спраглий його чути та розуміти. Невтомний душевний труд тут, на землі, – і суворий вартовий відімкне двері вимоленого раю.
Мірилом праці завжди були совість та наполегливість. Будь це риболовля чи ораторські вміння. Завбачливий Господар перетворив життєвий труд в Божественне ремесло. Терпіння та жага до знань, примножені на неабияку любов до свого Вчителя, – і Апостольське слово відкриває людські душі.
Можна воювати, не маючи в руках вогнепальної зброї; можна перемогти, не зробивши жодного пострілу; можна стати воїном, не маючи земних регалій та нагрудних медалей. Вага перемоги та цінність миру поза межами “раціо”. Це вимір душевного та сердечного. Ти воїн – коли бачиш гріх; ти переможець – якщо здолав його в собі. Слово – наймогутніша зброя. В руках у премудрих вона стає мірилом правди та істини, суворим та справедливим сторожем віри. Без перебільшення, така метафора – про найперших вартових Божого слова та молитви: святих першоверховних апостолів Петра і Павла.
Церковна історія навряд чи наведе приклад людей, так несхожих один на одного. Вони могли не сходитись в думках чи поглядах, але любов до Нього була однаково міцною. Ця ж любов приводить їх до страждань та щирого покаяння. Євангельське слово вкладено у вуста колишнього гонителя та колишнього відступника. Неприступні ворота Небесного Єрусалиму в руках не Ангелів, а тих, хто власним життям знає ціну гріху та прощення. Бог кличе до себе по різному: через молитву, важку працю, хворобу, сльози, скорботу. Чим важчий шлях до себе, тим ближчий Він; і тим цінніша Небесна нагорода.
Сьогодні в день пам’яті святих всехвальних першоверховних апостолів Петра і Павла святково та людно. Духовенство та православні віряни вшановують пам’ять тих, хто і дотепер стоїть на сторожі молитви та праведності. Очолив Божественну літургію Високопреосвященніший Варфоломій, митрополит Рівненський та Острозький. Співлужили йому священики як місцевих парафій, так і духовенство з інших єпархій нашої Церкви. Урочисто звучав приходський та дитячий хори. Різноманіття музичних творів додавало неабиякої святковості. По завершенні літургії відбувся святковий хресний хід. Для паломників та гостей храму була приготовлена трапеза.
Висловлюємо щиру подяку всім, хто доклав зусиль до підготовки храму та його території до престольного свята. Щиро вітаємо всіх зі святом! Бажаємо духовної сили, терпіння та молитовної єдності.
Святі першоверховні апостоли Петре і Павле, моліть Бога за нас!
Переглядів: (403)