Храм святих первоверховних апостолів Петра і Павла м. Рівне

Успіння Пресвятої Богородиці

Сьогодні весь православний світ святково відзначає велике двунадесяте свято Успіння Пресвятої Богородиці. Що ж лежить в основі цього свята, так глибоко вшановуваного мирянами та особливо монахами?

Після Вознесіння Господнього Божа Матір залишилась на піклуванні апостола Іоанна Богослова, а під час його відсутності жила в домі його батьків неподалік Елеонської гори. Апостоли та благочестивий народ дуже благоговійно ставились до Божої Матері. Вони та багато віруючих із ближніх та дальніх країн приходили, щоб побачити та почути Пресвяту Богородицю.

Під час гонінь, які підняв Ірод на юну Церкву Христову (Діян. 12, 1-3) Пресвята Діва Марія віддалилась в Ефес разом з Іоанном Богословом, де йому випав жереб проповідувати. Також Вона була на Кіпрі у Лазаря Четвероденного, який був там єпископом; і на Святій Горі Афон.

Коли наближався час блаженного Успіння, Пресвята Богородиця знову прибула в Єрусалим. Дні і ночі Вона проводила в молитві, нерідко приходила до Святого Гробу Господнього. Одного разу, під час відвідування Голгофи, перед Нею явився Архангел Гавриїл, та сповістив про скоре переселення Її із життя земного в життя Небесне, та вручив  пальмову гілку із раю. Тоді Вона покликала праведного Іосифа із Аримафеї та учнів Христових і сповістила про Своє Успіння. Пресвята Діва молилась, щоб Господь послав Їй апостола Іоанна. І Дух Святий миттєво переніс його із Ефесу та поставив біля того місця, де лежала Божа Матір. Всіх зібрав Святий Дух, щоб вони сподобились благословення Пречистої Діви і влаштували погребіння Божої Матері. Кожного з них Вона кликала по імені, благословляла і хвалила віру та труди в проповідуванні Євангелія Христового.

Настав третій час. Палало багато свічок. Святі апостоли з піснеспівами оточили прикрашений одр, на якому була Пресвята Богородиця. Вона молилась в очікування Свого відходу з життя земного та пришестя Свого Сина та Господа. Раптом засяяло Світло Божественної Слави, перед Яким померкли палаючі свічки. Присутніх охопив страх. Верх приміщення ніби зник в променях неосяжного Світла і зійшов Сам Цар Слави, Христос, оточений багатьма Ангелами, Архангелами і іншими Небесними Силами разом з душами праотців і пророків, які пророкували про Пресвяту Діву. Побачивши Свого Сина, Божа Матір вигукнула: ”Величит душа Моя Господа, и возрадовася дух Мой о Бозе, Спасе Моем, яко призре на смирение рабы Своея”, – піднявшись з ложа, вклонилася Йому. Господь запрошував Її в обителі вічного Життя. Без всякого тілесного страждання, ніби в приємному сні, Пресвята Діва віддала Свою душу в руки Свого Сина і Бога.

Оплакавши розлуку з Богородицею на землі, святі апостоли понесли на плечах одр із Божою Матір’ю в Гефсиманію. Попереду йшов святий Іоанн Богослов із райською гілкою. Для більшого прославлення Пресвятої Богородиці всемогуча сила Божа зцілювала хворих, що з вірою та любов’ю торкались священного одра, а також було багато інших чудес.

Після погребіння апостоли закрили гроб великим каменем та три дні не відходили з того місця, постійно перебуваючи в молитві. Божим Провидінням апостолу Фомі не було суджено бути присутнім при погребінні Божої Матері. Прийшовши на третій день в Гефсиманію, він плакав перед гробовою печерою та шкодував, що не удостоївся останнього благословення Божої Матері. Тоді апостоли вирішили відкрити печеру, щоб доставити йому втіху, – вклонитись святим останкам Богородиці. Але відкривши гроб, вони знайшли там лише погребальні пелени. Тіла там не було. Воно дивним образом вознеслось на Небо.

Так само, як і порожній гроб Христовий, джерело загального воскресіння, порожній і гроб Матері Христової. Вона відійшла спочатку душею, так як подобає смертним, і потім була воскрешена Сином і покинула землю з плоттю. Її гробниця порожня! Саме тому і свято Її Успіння велике. І назване воно не днем помирання, а днем Успіння, оскільки не довгий був цей сон.

Вона пішла, але не залишила нас. Увечері того ж дня, коли  апостоли зібрались в домі підкріпитись їжею, їм явилась Божа Матір, та сказала: ”Радійте, бо з вами Я є у всі дні”. І тропар свята нам нагадує про це: ”В Рождестве девство сохранила еси, во Успении мира не оставила еси, Богородице”. Про це свідчать багаточисленні ікони Божої Матері, які були написані у місцях, де вона являлась. Ці ікони мироточать, біля них отримають зцілення та відбувається безліч чудес.  Найближче таке місце до нас – свята Почаївська гора. Де явилась Пресвята Богородиця і залишила Свій слід Стопи, з якого і донині б’є свята вода, куди їдуть паломники з усього світу, щоб поклонитись Матері, яка народила нашого Господа.

Пресвята Богородиця серед нас. Є навіть фотографія, на якій зафіксоване явлення Божої Матері. Було це в 1903 році, на Святій Горі Афон в Свято-Пантелеімонівському монастирі під час роздачі милостині.

184869.b

В честь такого чуда був написаний образ Божої Матері ”Світлописаний”, а також посвячений храм Світлописанному образу Божої Матері.

195987.b

Свято Успіння Пресвятої Богородиці – це і свято нашої надії на Її майбутню допомогу в той лютий час, коли вже ніхто інший допомогти нам буде не в силах. В тропарі так і сказано: Преставилася еси к Животу, Мати сущи Живота, и молитвами Твоими избавляеши от смерти души наши”.

По немочі розуму, по немочі слова неможливо виразити неосяжність величі та слави Божої Матері. Але стоячи перед Богородицею в глибокому благоговінні, з вірою та любов’ю ми возносимо славослів’я: ”Радуйся, селение Бога и Слова; радуйся, святая святых большая. Радуйся, ковчеже, позлащенный Духом; радуйся, сокровище живота неистощимое. Радуйся, честный венче людей благочестивых; радуйся, честная похвало иереев благоговейных. Радуйся, церкве непоколебимый столпе; радуйся, Царствия нерушимая стено. Радуйся, Еюже воздвижутся победы; радуйся, Еюже низпадают врази. Радуйся, тела моего врачевание; радуйся, души моея спасение”.

Пресвятая Борогодице, спаси нас!

Переглядів: (119)

Перейти до панелі інструментів