Повідай мені про рай на землі, про силу молитви та віру в дива. Повідай про безстрашну любов, про щирі очі без сліз. Розкажи та запевни, що тиша приносить рішення, що болючий пошук себе проливає світло до Нього. Переконай, що моя душа Йому так само дорога, як всі, хто молиться до Нього.
Сьогодні поговоримо мовчки. Я так часто роблю, звертаючись до Тебе. В Твоєму погляді є щось знайоме, з натяком на печаль та блиском доброти. Цей погляд тихий, зрозумілий, надійний. Материнські очі завжди такі. У них ти – особливий, навіть якщо тисячу разів неправий. В материнські обійми можна увірватися, спіткнувшись об всі протиріччя, пошуки та вагання цього світу. Небесна Матір завжди чекає. Вона любляча та завжди терпляча. Вона – твоє серце та твої вуста. На Її Святий образ не поглянеш мимоволі. Смиренність погляду та простота змушують відчути долю сорому за себе. До Неї завжди з повагою та внутрішнім спокоєм. Їй люба чистота та душевна відвертість. Її обійми, хоч і молитовно, але відкриті для кожного. Не лише сьогодні, коли особливо відчутна Її присутність, але й щомиті, коли серце забажає поговорити мовчки.
Переглядів: (117)