Цьогоріч весна сміливо заявила про себе, увірвавшись у свідомість свіжими думками та бажанням змін. Поступившись “зимовій втомі”, душа прохає про пробудження. Господнє Воскресіння чимось співзвучне з пробудженням, очищенням себе від твердості думок та нечистоти помислів. Воно подарувало неоціненний подарунок кожному – вічне життя. Смерть не більше, ніж ілюзія. Немає болі та розлук, сліз та труднощів. Все перемагається головною зброєю – Любов’ю: дві тисячі років тому і зараз. Однаково, ця сила неподільна, позачасова, невпинна. Знову і знову вона відроджується та укріпляється. Голгофське древо Любові проросло глибоким корінням віри та духовної єдності.
Сьогодні моя душа просить неба. Сьогодні воно померкло. Суботня тиша молить, щоб змовкли вуста. Змарніло сонце та померкла природа. Все живе співчуває та болить разом із страждаючим Христом. Як проводив натовп Христа? Співчуттям, ненавистю, презирством, цікавістю? Він взяв хрест на Святі плечі, а натовп гадав – Він покараний. Він поніс наші немощі та хвороби, а вони були впевнені – розбійник. Був гонимий, битий та осоромлений, а натовп кричав: “Розіпни!”. На ту криваву висоту не долітає жоден людський погляд, бо на півдорозі згорає від сорому та недостойності. Біля Голгофського підніжжя німіє слово, а мить стає століттям. Земля здригнулася від болю та сліз.
Свята Субота – Пасха перед Пасхою. Ще видимий гроб Господній, і чути скорботний плач у піснеспівах, але вже так близько радість. Свіча болю та муки засвітить вогонь життя. Із смерті до життя, із вічної муки до безкінечної радості. Сміливо відвоювавши право на світанок, ніч та темрява поступляться. Воскресіння христове змінило світ, розсіяло темряву і дало надію.
Оживає історія словами Святого Євангеліє. Відчути це можна Пасхальної ночі, яка світліше дня. Сьогодні така видима радість. Сьогодні моя душа просить неба. Але переможеного світлом та сонцем. Гроб Господній – порожній. Христос – на небесах. Він такий же живий, як дотик, погляд чи прояв почуттів. Христолюбу не потрібно доказів. Його істина переповнена світлом Христового Воскресіння. В ньому – вся висота та концентрація радості. І бути на землі світанку та заходу, ранку та вечору.
Радість можлива лише в Бозі. Її не зіпсувати. Вона – відголосок тиші, спокою та душевного миру. Того, що часто приходить після сліз та тривоги. Небагатослівна та ледве примітна людському оку. Як свобода, як щирість. Це так багато – радість з Богом, це так цінно – вічність та Воскресіння з Ним.
Христос Воскрес! Нехай ніщо не затьмарить Пасхальної радості. Нехай серце переповниться любов’ю та щирістю, а душа нехай відчує присутність Бога.
Переглядів: (187)