Чомусь січень кортить назвати святом світлої печалі. В ньому найголовніша радість тісно переплелася з її швидкоплинністю. Атрибутика святкування байдуже припаде пилом, будні змінять календар, віддзвенить різноголоссям коляда. Але залишиться ейфорійно-солодкувата радість присутності Народженого. З цим відчуттям ми крокуватимемо сторінками свого життєвого календаря. Інакше, марно все інше. І приготувальний хаос, і підбирання побажань, і колорит телевізійної яскравості. Це все нічого без відчуття Його в серці. А звідси і радість, і любов до ближнього.
Востаннє цього року прозвучала хвала Новонародженому Небесному Царю. Вечір колядок зібрав чимало парафіян. Слава Рожденному звучала вустами дитячого хору та інших кліриків. Барвисто, дзвінко, милозвучно лунали колядки та Різдвяні віншування. Найменші прихожани теж долучилися до вітання: Різдвяний вертеп став цікавим екскурсом в минуле.
Висловлюємо велику вдячність всім, хто долучився до підготовки Різдвяного вечора колядок. Бажаємо всім терпіння та сили у молитві у наближенні днів Великого посту.
Переглядів: (140)